Дракончик і зоряний чай

Дракончик запросив сову на вечірній чай. У майстерні було тихо, а за вікном з’являлися перші зорі.

Він обрав зоряний чай із сушених трав. За рецептом у чашці мали засяяти золоті вогники.

Дракончик поспішив і насипав забагато трав. Напій став гірким, а золотого сяйва в ньому не було.

Сова порадила ще раз прочитати рецепт. Дракончик знайшов рядок: одна ложка трав і трохи часу для чаю.

Він узяв чистий чайник і відміряв одну ложку. Доросла сова допомогла налити гарячу воду. Друзі зачекали кілька хвилин.

Цього разу чай пахнув м’ятою. У чашках засяяли теплі вогники, схожі на зорі в нічному небі.

Дракончик поставив чашки на стіл і подякував сові. Вони пили чай ковтками та ділилися історіями.

Перша спроба не зіпсувала вечір. Дракончик зрозумів: можна зупинитися, перевірити рецепт і спробувати ще раз без поспіху.